Каннабис марихуана Конопля Марихуана OG Kush Кимовск

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Ну, дрючки, ну чо пацаны! Сегодня расскажу вам, как я купила шишки марихуаны и больше не могу слушать чушь в школе!

Знаете, раньше я была таким серым мышонком, ни о чем не задумывалась, даже нюхать не умела. Встретилась я с Стилом, охуенным парнем, знающим всякую дурь. Он познакомил меня с миром настоящих закладок и убедил, что это самая крутая штука.

На деле, не так все просто, как кажется. Ведь не просто так шишки марихуаны копы ищут как мороженое в жаркий летний день. Мы с Стилом пришли в кайфовый дербан, что у нас уже стал постоянной точкой встреч, и начали болтать с дербанщиком. Он пристроил нас, дорогие товарищи, своим ненормативным слэнгом, но мы вникли в его матерную речь и поняли, что сейчас начнется настоящее бодяжило!

У нас не было денег на серьезные закладки, поэтому мы решили разбавить марцефалем наши шишки. Не буду вдаваться в подробности, но это был настоящий хардкор! Когда я нюхала этот запах, всё становилось на свои места, а все тупые разговоры на уроках становились неважными.

Но надо быть осторожным, друзья! Передозняк наступает быстро, если ты не знаешь меру. Я сама не раз гналась за приятным кайфом и попадала на дно. Когда тебя словно паранойя схватывает, а сердце готово выпрыгнуть из груди, ты понимаешь, что заработала передоз. Но что такое небольшой передоз в сравнении с настоящей свободой? Мы, ребята, живем в темных временах, где нас преследуют только за то, что мы хотим немного кайфануть. Копы всегда гонятся за нами, пытаясь разломать наше веселье. Но если хочешь немного свободы, надо быть готовым гнаться впереди их. Через некоторое время Стил и я сделали свою первую настоящую закладку. Мы нашли дербан, где растет наша сестра марихуана, и оставили там закладку для настоящих любителей. Нам было похуй на дербанщиков, главное - радовать народ, а сами мы нашли новую точку встреч. Теперь, когда я шпарю наши закладки, я уже не могу слушать чушь в школе. Меня прет от реального опыта, а не от тупых книжек и занудных учителей. Я знаю, что весь этот мир больше, чем вся школа вместе взятая!

Жизнь настолько крута, что кто-то не может понять, насколько крута она на самом деле. Это наш выбор, выбор тех, кто знает, что значит быть свободным. Нам похуй на всех этих запретников и моралистов, мы создаем свои закладки в этой жизни и отказываемся быть рабами системы.

Так что, пацаны, давайте не будем валять дурака, а жить по-настоящему! Берите свои закладки, взрывайте мозг, но не забывайте об осторожности. Мы все летим в этом сумасшедшем мире, поэтому давайте делать это с дербаном в руках!